Вона – торговий агент. Правила життя Людмили Колоус, торгового агента з продажу насіння торгової марки Pioneer

Чоловіки втрачають монополію на посади в агросекторі. Зараз на багатьох факультетах в аграрних ВНЗ чимало дівчат, які розуміють перспективність сільськогосподарського бізнесу. Але до гендерної рівності ще далеко. Частка жінок, які очолюють сімейне фермерське господарство, складає всього 10%. Лише третина кооперативів, які отримали державну підтримку за державними програмами, очолюється жінками. В багатьох галузях зарплати жінок нижчі за зарплати чоловіків, які виконують такі самі роботи. І це не суто українська проблема — згідно з глобальним дослідженням Corteva Agriscience, проведеного в 17 країнах на п’яти континентах, 72% опитаних жінок, які працюють в агро, сказали, що в цій сфері для повного досягнення рівності статей будуть потрібні десятиліття.

Об этом сообщает http://gazeta-da.com

Попри це в світі визнають важливість цієї проблеми – гендерна рівність є однією з сімнадцяти цілей сталого розвитку, визначених ООН для всього людства. Також ще в 1995 році там визначили п’ятнадцяте жовтня днем сільських жінок, щоб підкреслити їх особливу роль, визнати та підтримати. Адже жінкам часто не вистачає впевненості в тому, що вони будуть успішними в професіях, які чомусь вважаються чоловічими.

Разом з компанією Corteva Agriscience, яка входить до найкращих компанії України за показником гендерної рівності та є провідником цієї теми в сільському господарстві на глобальному рівні, Agravery.com реалізує проект “ВОНА ЗБАГАЧУЄ ЖИТТЯ”, де ми розповідаємо про жінок, які працюють в різних професіях в агросекторі, як вони сприймають свою професію та як досягають успіху всупереч стереотипам.

Людмила Колоус — торговий агент з продажу насіння торгової марки Pioneer. У липні компанія Corteva Agriscience оголосила про революційний перехід на прямі продажі насіння Pioneer, результатом якого є пряма співпраця торгових агентів глобального бренду з сільгоспвиробниками. Людмила – одна з двох жінок в великій команді торгових агентів Pioneer. В її задачі входить забезпечення українських сільгоспвиробників Кіровоградської області насінням, починаючи від вибору гібриду до його реалізації, постачання та подальшого супроводження.

Людмила народилась у сім’ї військових, тому пішла навчатись у Харківський національний університет внутрішніх справ України, після якого влаштувалась в тоді ще міліцію. Після цього працювала у компанії-дистриб’ютора насіння та ЗЗР, та вступила до Уманського національного аграрного університету на курс агрономії, який закінчила з відзнакою. Також навчалась на факультеті педагогіки та психології. З 2013 року мріяла працювати у команді Pioneer, і у 2018 році ця мрія здійснилась.

В мене родина військових, і традиція йти на службу передається по батьківській лінії. Тому я пішла навчатись до Харківського національного університету внутрішніх справ, а потім служила два роки в міліції. Але зрозуміла, що генералом мені не стати. У нас була лише одна заслужена жінка генерал – Пономаренко (генерал-майор міліції Ганна Пономаренко — Ред.), і я намагалась стати наступним генералом, але не склалось.

Читайте також: Вона — науковець. Правила життя Ірини Бровко, директора з науки та виробництва «БІОНОРМА»

З 2013 року закінчилася оренда на батьківські паї, було прийнято рішення обробляти їх самостійно. Я працювала в дистриб’юторській компанії менеджером з оптової торгівлі. А у 2013 році вступила до Уманського національного університету садівництва на кафедру виноградарства та плодоовочівництва за фахом «Агрономія» та здобула ступінь вченого агронома. Ще одна освіта мені знадобилась для того, аби здійснити свою мрію і потрапити до дружньої команди Pioneer. Ця мрія з’явилася після знайомства з представниками Pioneer, які проводили для співробітників дистриб’юторської компанії тренінги щодо продуктів Pioneer, їх переваг на ринку та впроваджень новітніх технологій. І через п’ять років моя мрія здійснилась. Втім, я вдячна дистриб’юторській компанії, оскільки ті навички, які я там отримала, мені знадобились, і я їх поліпшую з кожним роком. Крім того, моя робота на насіннєвому заводі допомогла мені закінчити університет з відзнакою. Першу серйозну аграрну школу я пройшла саме там.

Я в дитинстві хотіла стати лікарем, але батьки мріяли, щоб я працювала в міліції, проте ця мрія була не моя. Якщо ти працюєш в міліції, з честю і гідністю виконуєш покладені на тебе функціональні обов’язки і любиш свою роботу, то це в тебе відбирає дуже багато часу та сил. Тому попрацювавши декілька років, довелося обирати між сім’єю та роботою, і зрозумівши, що дітям приділяється дуже мало уваги, я звільнилась, а тепер – я своєрідний лікар для рослин. Тому моя дитяча мрія таки здійснилась. Наразі я є торговим агентом з продажів насіння торгової марки Pioneer. Аграрна сфера вимагає багато часу, сили та наполегливості.

В аграрному університеті у моїй групі було всього дві дівчини з 32 студентів, проте і я, і вона пішли працювати за спеціальністю. Ми обидві знали, що прийшли сюди за спеціальністю, а не заради диплому на поличці. Тому одногрупниця зараз працює агрономом з вирощування картоплі, а я — торговим агентом. Під час навчання жодної гендерної дискримінації я не відчула, можливо тому, що я бачу ціль і не бачу перепон.

Найважчим для мене було вивчити латинь і хвороби рослин. Також, на перших порах було досить важко довести, що я не просто людина, яка приїхала прорекламувати продукт, а розуміюсь, наприклад, як впливає той чи інший пестицид на рослини, в які фази розвитку рослин застосовувати ті чи інші препарати, та основне — з якою метою.

Раніше чоловіки-аграрії вважали, якщо жінка гарно виглядає, то вона не може бути агрономом. Але, з часом це відношення змінилось, я завоювала авторитет на цьому ринку. Я можу поставити оцінку «відмінно» своїй роботі і цього не буду соромитись.

На початку роботи аграрії завжди піддавали сумніву мої технологічні рекомендації. Вони телефонували моїм більш досвідченим колегам, аби перевірити їх правильність. Але, коли з року в рік ти не робиш помилок, тоді заслуговуєш довіру серед сільгоспвиробників. Проте, я б не сказала, що аграрії перевіряють тільки лише жінок. Вони прискіпливо ставляться до усіх новачків.

Якщо фермеру саме зараз потрібна допомога менеджера чи агронома, то він не дивиться, хто до нього приїхав — чоловік чи жінка. Якщо в нього якісь проблеми і приїхала людина, яка каже розумні речі, вказує на ті помилки, які були допущені, та чим можна допомогти, то аграрій не буде дивитись, як ця людина виглядає. Чи то тендітна жінка, чи чоловік у солом’яному брилі – немає різниці. Головне – це результат. А якщо аграрію не цікаво тебе бачити саме зараз і саме сьогодні, то прискіпуватись він буде абсолютно до кожного і знайде тисячу причин, аби сказати, що ти займаєш не своє місце.

Як в поліції, так і в аграрній сфері основним складом є чоловіки, але особливої дискримінації я не відчула. Якщо ти закоханий у свою роботу і робиш її якісно, то хто б ти не був- чоловік чи жінка – до тебе будуть відноситись відповідно твоїм заслугам. Але в поліції гендерної дискримінації все-таки більше. Є упередження, що жінка в міліції не може нести службу відповідальніше, ніж чоловік. У сільському господарстві цього немає. Якщо ти професіонал, то тебе і цінують відповідно.

Читайте також: Вона — агроном. Правила життя Галини Радзіцької, категорійного менеджера Corteva Agriscience

Чоловіки-аграрії відносились з великим розумінням до моєї роботи, яку я виконувала, працюючи в дистриб’юторській компанії. І мені набагато легше було працювати в аграрній сфері. Мабуть це тому, що я жінка.

Найбільше задоволення, яке я отримую від своєї роботи, – це можливість професійно вдосконалюватися завдяки постійним тренінгам, та семінарам, що веде також і до фінансового зростання. Якщо мої клієнти фінансово-задоволені отриманим результатом, то і я задоволена. Від того, що вони стають багатшими, виграють і вони, і ми. А якщо у них виникають якісь проблеми у сфері виробництва, то ми завжди їх вирішуємо спільними зусиллями, які направлені на збільшення врожайності.

Мої діти відносяться до моєї роботи з великою повагою та розумінням. І не тільки мої діти, а й племінники теж. Мій племінник навчається у Познанському університеті природничих ресурсів та біотехнологій на кафедрі генетики. Тому я зламала стереотип нашої сім’ї, що військові – то наше усе. Можливо, я навіть започаткувала нову династію аграріїв, оскільки мій старший син виграв грант на навчання у тому ж Познанському університеті. Дітям дуже цікаво брати участь у моїй роботі, і вся моя сім’я поставилась із великим розумінням до мого вибору професії. Мій батько, військовий на пенсії, із великим захопленням допомагає збирати усі мої демо-поля. Він погодився із тим, що те, що я роблю – це моє. Для нього задоволення дочки від роботи є дорожчим, ніж сімейні традиції.

Якби я була трохи молодша, то може ще й отримала б медичну освіту. Але я вже знайшла ту стежку, в кінці якої я б хотіла отримати свій пенсійний квиток. Та поки цього не сталось, я маю на меті написати дисертацію та отримати вчене звання. В мене зібралось дуже багато матеріалів по дослідам і мені хотілось би впровадити щось нове. Можливо, я буду писати цю дисертацію не сама, а з допомогою моїх дітей, які також обрали аграрну спеціальність.

Читайте також: Вона – фермерка. Правила життя Алли Стоянової, очільниці ФГ «Стоянов А.А.»

фото: приватний архів Людмили Колоус



Джерело статті: “http://agravery.com/uk/posts/show/vona-torgovij-agent-pravila-zitta-ludmili-kolous-torgovogo-agenta-z-prodazu-nasinna-torgovoi-marki-pioneer”